Як обрати стабілізатор напруги

Одно- і трифазні стабілізатори

При підборі стабілізатора напруги враховуйте скільки фаз заведено в ваше приміщення. У 90% квартир — напруга 220В, і відповідно вибирати потрібно однофазний стабілізатор. У приватних будинках і котеджах нерідко зустрічається 3-х фазки — 380 Вольт. Тут варто зробити вибір у бік трьох однофазних, замість одного трифазного.

Хоча це за габаритами може зайняти місце в 2 рази більше, зате в подальшій експлуатації окупить себе подвійно.

Переваги трьох однофазних:

1. при поломці одного стабілізатора не потрібно везти в ремонт відразу 3 штуки
2. при відсутності напруги по фазі, два інших будуть працювати справно
3. навантаження однієї фази можна перевести в режим байпас, щоб наприклад скористатися зварювальним апаратом. Решта продовжать справно захищати обладнання.

Однак якщо у вас переважає саме трифазне навантаження (двигуни, насоси, компресор), то тоді потрібно брати на сайті https://4tok.com.ua/ один стабілізатор на 380В.

Критерії вибору

У Вашому будинку часто бувають перепади напруги?

1. Постійно!
2. Рідко, але буває

При виборі стабілізатора для домашнього використання необхідно звернути увагу на кілька важливих факторів. Ось основні з них:

• Потужність. Від того, який потужністю буде володіти стабілізатор, залежить, скільки побутових електроприладів він зможе живити. Щоб не помилитися при покупці, спочатку краще підрахувати сумарну споживану потужність наявної в будинку побутової електроніки і відштовхуватися при виборі від отриманих результатів.
• Велика ймовірність, що в будинку буде з’являтися нова побутова техніка, тому стабілізатор краще брати з запасом хоча б в 500 Вт (а краще в 1 000 Вт).
• Кількість фаз. Стабілізатори можуть відрізнятися кількістю фазних проводів. На найпростіших один фазний провід і один «нуль». Однак бувають пристрої з двома або навіть з трьома фазами. Вони призначені для підключення великої кількості обладнання або для роботи з вимогливими приладами. Для домашнього використання зазвичай цілком вистачає однофазного приладу.
• ККД. Під час роботи стабілізатори втрачають частину електрики — це неминуче. Чим менше втрати, тим краще. Виражається рівень втрат в коефіцієнті корисної дії. Він не повинен бути менше 95%.
• Коефіцієнт відхилення. Під коефіцієнтом відхилення розуміють то, наскільки напруга в електромережі відхиляється від нормальних значень (220 — 240 В). Різні стабілізатори можуть боротися з різним коефіцієнтом відхилення. Як правило, дешеві моделі погано справляються з високими значеннями цього показника. Щоб зрозуміти, який коефіцієнт відхилення у вас вдома, потрібно заміряти за допомогою вольтметра напруга в одній з розеток три — чотири рази протягом дня, а потім вирахувати середнє арифметичне з отриманих даних і розділити на нього стандартний вольтаж.
• Наявність системи захисту. Серйозне перевантаження або замикання в мережі можуть привести до перегорання обмотки трансформатора стабілізатора. Це може привести до плачевних наслідків у вигляді поломки вашої техніки. Уникнути їх допоможе система захисту — вона відключає подачу струму на трансформатор в критичній ситуації. Тому намагайтеся підібрати пристрій, який має таку функцію. У найдешевших моделях вона відсутня, тому прагнення заощадити може спричинити ще більші витрати на ремонт згорілої електроніки.
• Гарантія. Будь-який стабілізатор піддається серйозним навантаженням під час роботи. Це означає, що він цілком може вийти з ладу. Тому треба намагатися купувати пристрої з великим терміном гарантії (мінімум рік). Це убезпечить вас від необхідності ремонту пристосування за свій рахунок у разі його несподіваної поломки.
• Ціна. Оптимальним буде пристрій середньої цінової категорії. З одного боку, менше ймовірність низької якості і шлюбу, з іншого — немає необхідності переплачувати за іменитий бренд.