Технології порошкового фарбування. Способи і етапи

Одним з найбільш швидко прогресуючих видів фарбувальних послуг є на сьогодні порошкове фарбування. Дана технологія є порівняно новою (розроблена в середині 20 століття). З тих пір новий метод фарбування став серйозною альтернативою традиційним методом фарбування, що складається з нанесення на поверхню рідких фарбових матеріалів і лаків. Швидке поширення порошкового фарбування пояснюється перш за все важливими перевагами, що складаються в підвищеній стійкості і довговічності фарбового покриття, а також в його поліпшених декоративних властивостях.

Обмежувальним фактором є неприйнятність для поверхонь, чутливих для термообробки, так як термообробка є частиною процедури нанесення фарбувального порошку.

Фарбувальні покриття, отримані методом порошкового фарбування, мають високі антикорозійні характеристики. Вони мають також значну стійкість до ударів і стійкість до екстремальних температур і хімічно активних речовин. Покриття витримують температури від 60 до 150 градусів Цельсія. Товщина покриття може становити 30 — 250 мкм.

Сутність процесу полягає в електростатичному напиленні порошку-барвника на протилежно заряджену поверхню і в подальшому запіканні барвника з утворенням стійкої монолітної плівки.

Поетапний опис процедури

Першим етапом технологічного процесу є підготовка фарбувальної поверхні і фарбувального матеріалу (порошкової фарби). З поверхні видаляється бруд, вона обезжирюється і піддається антикорозійній обробці, а потім просушується. У свою чергу, за допомогою зовнішнього джерела або шляхом електризації частки порошкової фарби отримують електричний заряд, протилежний заряду, що фарбується. Сам фарбувальний порошок виготовляють на полімерній основі. До його складу входять отверджувачі і ряд інших добавок, які надають шару міцність, а також пігменти, які визначають його колір.

Після цього відбувається власне фарбування. У фарбувальній камері електричне поле переміщує частки фарбувального порошку на протилежно заряджену поверхню. При цьому, всередині фарбувальної камери, неосівші частки уловлюються і можуть потім знову використовуватися (що неможливо, наприклад, при фарбуванні звичайними рідкими фарбами).

Далі виріб з нанесеною на нього порошковою фарбою переміщують в камеру полімеризації, де вона «запікається» при температурі близько 60-150 градусів.

Даний процес являє собою остаточне формування фарбувального покриття і фізично складається з наступних послідовних етапів. Спочатку фарбувальний порошок оплавляється і набуває в’язко-текучу консистенцію. Оплавлені частки формують монолітний шар. І потім фарбуючу поверхню змочують розплавленим полімером. В результаті на поверхні залишається стійке і майже ідеально рівне монолітне покриття, яке відрізняється стійкістю до багатьох агресивних дій.